Діти – це життя. Діти – це сенс життя для будь-якої людини, ким би він не був, чим би не займався. Принаймні, так повинно бути. Тоді зникнуть війни, бо вони не потрібні дітям. Люди будуть дбати про екологію навколишнього середовища, бо це потрібно для здоров’я дітей. З метою заробити, не будуть виробляти продукти, які можуть отруїти дитину тощо. І діти, які виховані на турботі за їх безпечне існування, виростуть турботливими людьми, тому що вони копіюють оточуючий світ. Ми – приклад для малюків. А для нас, дорослих, прикладом може стати сама природа. Ніяка тварина чи пташка не навчить своє дитя того, що їй зашкодить. Якщо природні умови сприяють живому світу, то все навколо живе, цвіте, радіє.
З дітьми життя повноцінне, різнобічне, цікаве, казкове і в той же час, справжнє. Не слід підлещуватися до дитини, хизуватися успіхами, жалітися на проблеми, нерозуміння. Маленькі люди живуть почуттями. Якщо вони відчувають любов до себе, то їм спокійно, безпечно і тоді діти грають, навчаються, розвиваються. Вони теж люблять оточуючий світ, бо їм у ньому добре.
Діти роблять наше життя щасливим. Тому в мене найщасливіша, найцікавіша, найрізноманітніша, найулюбленіша професія.
В дитинстві я відвідувала дитячий садок і дуже любила свого вихователя, і досі її згадую. Але одного разу до нас прийшла інша «тьотя». Я не пам’ятаю, що трапилося, але і сьогодні пам’ятаю те, про що я подумала: «Я не буду таким вихователем, я буду краще.». Чому на мою думку це спало, не знаю, я начебто тоді і не збиралася бути вихователем.
А вперше я стала вихователем в сім років, коли народилися мої брати-близнюки. Мені доводилося їх забавляти, грати в дочки-матері, в школу, машинки, в інші ігри. Моя мама, дивлячись на це, радила мені йти вчитися в педінститут.
Пізніше я була вожатою в піонерському таборі. Це такий незабутній час!
А потім мій виховательський стаж продовжили мої діти. Вони і привели мене на роботу в дитячий садок. Результат виховання моїх особистих дітей дає мені моральне право виховувати інших.
Мабуть не одразу я зрозуміла своє покликання. З роками прийшло відчуття того, що тільки ця професія може розвинути чи задіяти всі мої здібності. Мої вихованці – це теж мої діти.
Звичайно, я можу в чомусь помилятися, це життя. Але я прагну того, щоб час, який діти провели в дитячому садочку не промайнув безрезультатно. Щоб, ідучи до школи, мої діти були б впевнені в своїх силах, знаннях, можливостях, щоб вони вміли дружити, любити, співчувати, спілкуватися, відстоювати свою точку зору, не боятися труднощів, мріяли і здійснювали свої мрії. Я хочу, щоб вони відчували себе особистостями, потрібними, успішними , щасливими людьми.
Я не втомлююся повторювати моїм діткам, що вони найкращі у світі. До цього я привчаю і їхніх батьків. Я дуже радію успіхам своїх дітей: і тих, з якими я працюю зараз і тих, які вже закінчили навчання і виховання в дитсадку. Залишилось лише подякувати Богу за те, що підказав мені правильний шлях у житті.
Спасибі, Боже, бо завдяки твоїй турботі
Я - мама вдома і я – мама на роботі.
Очима дитини.
Як гарно на моїй землі під мирним небом виростати,
Про наш садочок
Як виховати успішних дітей
Дев’яності роки двадцятого сторіччя. Людям тяжко знайти роботу, зарплатню виплачують із запізненням. Всі шукають заробіток, щоб прогодувати сім’ю. В холодильнику тільки маленький шматок м’яса, який ділю на декілька днів, додаючи більше запах, ніж самого м’яса до каші або макарон. Кожний день - виживаня. Сумні обставини, але в голові найсильніші бажання і сподівання, що мої діти будуть заможними, успішними. Бо їх п’ятеро. Завжди казала, що п’ятох ледарів я не потягну, значить не буде ніодного. Як цього домогтися? Як їх виховувати, щоб діти вміли заробляти, щоб розуміли свою відповідальність за своє життя, умови, добробут.
В якийсь рік (чи два роки), взимку за графіком вимикали електроенергію. В цей "темний час" ми з дітьми мріяли, про те, як будемо заможними, будемо мандрувати, як мої діти будуть щасливими, успішними, отримають професії, будуть насолоджуватись життям.
Діти народжуються завжди вчасно
Коли в сім’ї народжується дитина - це безумовно щастя. Всі радіють, бажають здоров’я, всього найкращого. Народжується друга дитина, всі розуміють, так краще, бо двоє дітей - це веселіше дітям, підтримка один одного в дорослому житті. Появу третьої дитини, оточуючі не завжди розуміють і підтримають в цьому батьків. Я відчула це на собі. Бо, коли я народжувала п’яту дитину, мене сприймали, як божевільну. Осуд близьких знайомих, навіть, вплинув на моє самопочуття (потрапила в лікарню, впав гемоглобін, довелося вливати кров).
Це був дуже тяжкий період в нашому житті, особливо в матеріальному плані. Мій чоловік намагався заробляти гроші, яких не вистачало (це був 1997 рік). Тричі намагався відкрити свій бізнес, бо в аеропорту, де він працював, не платили зарплату, і він змушений був шукати інший заробіток.
Але в нас не було таких думок, що п’ята дитина нам ускладнить наше життя. Ми раділи появі маленької дівчинки Аліси так само, як і першого хлопчика Віталіка, так само, як і другої донечки Танюши, і наступного синочка Дімочки, і, звичайно, нашої Анюточки.
Відповідаючи на нерозуміння оточуючих, я говорила, що в мене виростуть найкращі діти. Це стало метою, змістом мого життя. Свою кар’єру я скасувала, тоді, коли у моєї другої донечки виявилось слабке здоров’я. Більш того, заради неї я змінила професію з інженера-програміста на нянечку в дитячому садочку, а потім вихователя. Там і працюю до сьогодні.
Можу сказати, що не буває сприятливих чи несприятливих умов, щоб народжувати дітей. Не буває причин, які не дають змоги достойно виховувати дітей. Деякі труднощі навіть навчають дітей бути добрими, співчутливими, працьовитими, бо знають, що з неба нічого не впаде і ніхто на тарілочці не принесе. Такі діти мають більше мотивації чогось досягти в житті, а значить треба вчитися, працювати.
Чи розвивати дітей з маленького віку?
Звичайно! Це дуже важливо! Від цього залежить успіх дитини як в навчальних закладах, так і в житті. Не можна переоцінити ті знання про навколишній світ, які дає мама, тато або інші рідні люди, які оточують дитину з народження. Ознайомтесь з інформацією про розвиваючі ігри, про вплив ранього розвитку дітей на їх фізичний та інтелектуальний розвиток. Ви будете вражені результатами досліджень вчених, педагогів, психологів. Звичайно, не треба фанатіти, але грати, розмовляти, пояснювати, відповідати на запитання дитини, читати казки - це все необхідно, якщо ви бажаєте успіху своїй дитині і піклуєтесь про її майбутнє. Є таке дослідження, що інформацію від мами дитина сприймає без контролю і всіляко довіряє їй. Так користуйтеся цим, розвивайте дитину, поки є така можливість. Так буде незавжди, вона підросте. Але, якщо ви вже маєте тісний зв’язок з дитиною, то вона буде довіряти і прислухатися до вас і надалі.
Успіх дитини залежить від батьківської уваги
Зараз можна знайти дуже багато літератури і інформації в інтернеті, як розвивати дітей. Раніше такого не було. Я виховувала дітей більш інтуїтивно. Намагалася завжди бути поряд, завжди цікавилася їхніми успіхами в садочку, в школі.
Бувало так, що прийшла з роботи, запитала про уроки. Спочатку розібралися, потім вже йшла на кухню готувати вечерю. Коли я уявляла, що моя дитина не вивчила урок, а її запитали. І стоїть він чи вона, не може відповісти, нервується. Вчитель незадоволений, поставить погану оцінку. Буде моя дитина переживати, та ще й додому йти без настрою. Навіщо такі муки? Краще я подивлюся щоденник, з’ясуємо, які складності, що треба зробити чи виправити. І я буду спокійна, і діти впевнено підуть до школи і вчитель буде задоволений.
Особливо це потрібно, коли дитина навчається в молодших класах. Таким чином ми привчаємо її обов’язково виконувати домашні завдання. І батьківська увага багато значить для дитини: раз мама цим цікавиться і так серйозно ставиться до виконання домашніх завдань, значить так треба робити, бо діти нам довіряють і копіюють нас. Ми привчаємо дітей бути дісциплінованими, працьовитими і успішними. А, якщо дитина виконує завдання, старається, вчиться, то в неї будуть знання, значить і успіх.
Вчитися треба, окрім знань діти отримують досвід. Якщо вчишся, працюєшь над собою, може навіть примушуєшь зробити те, що необхідно - отримуєшь нагороду: схвалення, розуміння чогось, приємні відчуття, повагу оточуючих, визнання успіху, підвищується самооцінка, з’являється впевненість у собі тощо.
Якщо дитина набуде високу планку, навряд вона допустить її сильного зниження. А якщо і батьки будуть поряд, успіх буде з дитиною завжди.
Як заохочувати дитину до навчання
Як нам хочеться, щоб дитина сама добре вчилася, робила домашні завдання. Таке буває, якщо змалку батьки займаються вихованням і розвитком дитини систематично. Такі малюки звикають до навчання, вони потребують нової інформації, я ми маємо потребу у їжі. Сам процес навчання стає природнім для них. Але обов’язково повинна бути зацікавленність, участь батьків у навчальному процесі. Батьки повинні постійно підтримувати, ящо щось не виходить і безмежно, щиро радіти кожному успіху дитини. Навіть коли дитині щось не подобається або треба наружитися, попрацювати, мама чи тато завжди зможуть знайти якісь слова, стимули, щоб заохотити малюка виконати завдання. Наприклад: зараз ми виконаємо завдання, а потім пограємо з тобою. Або той же мультик чи цукерочка.
У моєї доньки була вхователь у садочку. В старшій групі вони складали казки, і мами записували їх в альбом, діти малювали малюнки до казки, а на ранок дитина знаходила цукерочку від Гнома у чарівній кишеньці в кінці альбому. Доречі, з часом, моїм іншим дітям також захотілося цукерочку від Гнома, і ми завели альбоми і для них. Так, мені довелося приймати участь у складанні не однієї казки, але бажання дітей створювати, розвиватися того варто.
Буває, що батьки спонукають дітей виконувати те чи інше завдання за гроші. Дуже потужний стимул. Але слід бути обережними. Бо дитина має відчувати відповідальність не тільки за гроші. Наприклад, прибрати свої іграшки, чи складати свої речі, чи виконати домашнє завдання - такі справи повинні бути обов’язком дитини, а не оплачувальною послугою. Крім того, треба контролювати, куди витрачає гроші дитина, особливо у підлітковому віці.
Одного разу на батьківських зборах мене сповістила вчитель, що мій син взяв гроші з учня за те, що дав списати домашнє завдання. Я про це не знала, розгубилася, як реагувати? Ми, народжені в СРСР, цуралися таких фактів. Сказала, що поговорю з сином вдома. Але, коли йшла додому, я вирішила, що моя дитина права в цьому випадку, він чесно виконав роботу, то чому він повинен задарма віддати ледарю результат роботи?
Щоб заохотити дитину до навчання, більше мрійте разом, як добре закінчить вона школу, набуде знань, добре складе іспити і зможе вибрати будь-яку спеціальність, всі дороги будуть відкриті! Якщо ви будете часто, але ненав’язливо про це говорити, дитина звикне, усвідомить свій шлях до Вишу, це вже буде її мета.
Звичайно, не завжди так виходить, що людина отримує вищу освіту. Це не страшно. Багато прикладів в історії, коли людина досягала в житті успіхів і без освіти (Лінкольн став президентом США, із сучасних: Білл Гейтс, Стів Джобс та багато інших).
Але ці люди дуже багато працювали над собою все життя, все одно здобували потрібні знання і вперто йшли до своєї мети. Крім того, зважаючи зараз на рейтинги і вимоги під час працевлаштування на роботу, диплом додасть переваги на користь освіченої людини.
Як вибрати майбутню професію
Коли син моєї колеги закінчив школу, її чоловік повів дитину до технічного вузу подавати документи. Але ввечері син зізнався мамі, що нехоче там навчатися, а хоче піти у хореографи, хоча дитина ніколи не відвідувала хореографічні гуртки. Щоб ви зробили? Вмовляли дитину не робити “хибні” кроки, що треба вивчитися на серйозу професію? А ця мама дослухалася дитини. Її син вчився в училщі, потім навчався в університеті культури, отримав диплом магістра. А найголовніше займається улюбленою справою, декілька разів працював закордоном, заробляє гроші, врешті решт. Він - успішна людина, бо це все він робить сам із задволенням. Чи був би він таким успішним інженером?
Багато вже написано і сказано про те, що не можна дитині нав’язувати професію тільки тому, що вона подобається батькам. Прислухайтесь до своїх дітей, помічайте їхні схильності, бажання.
Щоб допомогти дитині зорієнтуватися, треба ще в дитинстві дати дітям уяву про різні сфери діяльності. Треба віддавати в творчі або наукові чи спортивні гуртки, ходити з ними в театри, на екскурсії, здійснювати подорожі. Навіть, якщо у вас нема багато грошей, вкладіть по можливості їх в дитину. Це найкращий депозит, який дасть найвищі девіденти в майбутньому.
Уявіть, що ваша дитина не старається вчитися, закінчила аби-як школу, не може або не хоче працевлаштовуватися. Чи будете ви себе гарно почувати. Навіть, якщо ви не будете разом мешкати, ваше серце, все одно, буде переживати, бо це ваша дитина, це природньо.
Або дитина вивчилася, або є в неї мета, вона шукає можливості досягти мети. Адже ви навчили її бути відповідальним за своє життя, добробут. Така людина обов’язково досягне своєї мети. Вона буде заробляти гроші, утримувати себе, свою сім’ю, можливо допомагати вам. Який варіант вам більше подобається?
Я вважаю, що все в житті треба відпрацювати, заробити. Виховання дітей - це дуже відповідальна справа, але дуже вдячна, якщо ви систематично докладали багато зусиль.
Ещё раз убедилась,какая ты умничка. Я тобой горжусь
ОтветитьУдалить