Робота з батьками





«Виховання патріотичних почуттів у дошкільників»
                        (консультація для батьків)  
  
                       «Той, хто забув колиску, з якої піднявся, щоб піти по землі,
                        хто байдужий до матері, що вигодувала та виховала його,
                        не здатен переживати високі патріотичні почуття»
                                                                                   В.О.Сухомлинський
Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.      
Патріотизм (грец. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Прищеплювати моральні цінності треба починати з раннього дитинства, з перших років життя дитини.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Основними завданнями патріотичного виховання яляються: формування любові до рідного краю, родини, ровесників, інших людей; формування духовно-моральних відносин; виховання любові до національних традицій, культурного спадку; виховання почуття власної гідності як громадянина України; доброзичливе ставлення до представників інших національностей.
Ознайомлення дітей з народознавством, українським мистецтвом, з національними, державними символами і святами виховує у дітей патріотичні почуття до своєї країни.


               Основи родинної педагогіки
                 (консультація для батьків)   
                                                                                                   
Сила сімейного виховання в його глибокої емоційності. Стосунки з коханими, і люблячими батьками відрізняються граничною відвертістю, довірою. Якщо батько і мати не допускають помилок у вихованні, душа дитини їм завжди відкрита. Це дозволяє своєчасно коректувати його поведінку, активізувати позитивні початку і гальмувати негативні прояви. Вплив батьків на становлення особистості дитини дуже велике насамперед тому, що вони першими вступають з ним у спілкування. Чим менша дитина, тим більш чутливий він до сприйняття впливів навколишнього середовища. Саме перші враження відрізняються більшою стійкістю, закладаючи основи характеру дитини, систему його відносин до світу і людей. Природна наступність дітей спрямовується в першу чергу на самих близьких. У виховному процесі батько, мати, з одного боку, і дитина - з іншого, виступають як взаємодіючі особистості. Виховуючи синів і дочок, батьки дбають про пробудження у них зацікавленості та бажання сприймати настанови, охоче виконувати вимоги, що пред'являються, привчають їх до самостійності, виявляють в кожній дитині творчий потенціал. Спілкування дорослих і дітей покликане бути взаємозбагачуванним. Батьки не можуть позитивно впливати на дітей, якщо самі не змінюються на краще, не удосконалюються. Сімейне виховання дітей - це одночасно і самовиховання батьків і матерів.              
Дитина не народжується особистістю, а стає нею в процесі соціалізації - засвоєння досвіду трудової і суспільного життя. Суттєвою рисою високо розвиненої особистості є здатність до саморегуляції, тобто самостійного, усвідомленого вибору дій і вчинків у відповідності зі сформованими переконаннями та психологічними установками. Тому, формуючи особистість дитини, так важливо дбати про розвитку в ньому свідомості, не переоцінюючи силу і роль прямої заборони і примусу. Насильно виховувати не можна. Дитина не народиться ні злим, ні добрим, ні працьовитим, ні ледачим, хоч йому властиві індивідуальні спадкові задатки. Від батьків передаються не лише зовнішні риси - колір очей, волосся, особливості статури, але й типологічні особливості нервової системи, своєрідність в будову слухових і зорових центрів мозку та ін. Особистісні якості і здібності дитини формуються в першу чергу в процесі спілкування з батьками та участі в різноманітних видах діяльності - грі, праці, навчанні, спорті.                                                                                                              
Іноді батьки нарікають на те, що їх діти ростуть різними - один норовливий, інший покладливий, один спокійний, інший бешкетливий. В відповідно з природним темпераментом - холеричним, флегматичним, сангвінічним, меланхолійним - діти по-різному поводяться, своєрідно реагують на одні і ті ж впливи навколишнього середовища, вибірково відносяться до застосовуваних методів виховання. Дитина - неповторна індивідуальність зі своїми інтересами, потребами, схильностями, індивідуальний підхід до кожного з дітей належить до провідних принципів виховання.

                                Безпека на дорогах
                            (консультація для батьків)
            Дорослі зобов'язані навчити дитину правилам поведінки на дорозі , в машині і громадському транспорті, а також забезпечити безпеку дитини в транспорті.
            Батьки повинні знати і пам'ятати, що як тільки дитина навчився ходити, його потрібно навчати правильної поведінки на дорозі. Малюкам до п'яти років особливо небезпечно перебувати на дорозі. З ними завжди повинні бути дорослі.
            Маленькі діти не думають про небезпеку, коли вибігають на дорогу, тому необхідно стежити за ними.
            Дітям не можна грати біля дороги, особливо з м'ячем.
            Щоб уникнути нещасних випадків дітей треба вчити ходити по тротуарах особою до автомобільного руху.
            Діти повинні знати і дотримуватися таких правил, коли переходять дорогу:
- зупинитися на узбіччі;
- подивитися в обидві сторони;
- перед тим як переходити дорогу, переконатися, що машин або інших      - транспортних засобів на дорозі немає;
- переходячи дорогу, триматися за руку дорослого або дитини старшого віку;
- йти, але ні в якому разі не бігти;
- переходити дорогу лише у встановлених місцях на зелений сигнал світлофора.

          Виховуємо здорову і розвинену дитину
                 (виступ на батьківських зборах)
Відомий спеціаліст в області лідерства Дожон Максвелл, який написав багато книжок на тему «Як досягти успіхів у житті», наголошує своїм читачам про те, що різниця між людиною, яка досягла успіху, та невдахою прямо пов’язана з тим, як вони справлялися з труднощами у ранньому дитинстві.
Виховання дитини починається з перших днів його життя. Яким воно буде у дорослому віці, вже проявляється у 5 років. Дивлячись, як поводить себе дитина в суспільстві в 3-4 роки, можна практично без помилок охарактеризувати його батьків, їх уподобання, звички, стосунки. Щоб дитина виростала щасливою, повинні бути щасливими їх батьки. Вплив дорослого на дитину у ранньому віці залишає незабутнє враження на все життя. Тому батьки, в першу чергу, повинні піклуватися, щоб вплив цей був сприятливим.
 Тільки до 6 років батьки  являються абсолютним авторитетом та еталоном для своєї дитини. Саме в цьому віці ви маєте можливість безболісно і на все життя закласти правильні, з вашої точки зору, уявлення.
  Хочу запропонувати деякі правила виховання.
1.                       Ви повинні бути щасливими або, принаймні, зберегти шанобливе ставлення одне до одного.
2.                    Батьки повинні відводити дитині не менше, ніж 3 години на добу і
слідкувати за тим, що відбувається з ними, коли вони відсутні.
3.                       Спокійне та оптимістичне сприйняття навколишнього світу.
4.                       Шанобливе ставлення до батьків (дідусів та бабусь дитини).
5.                       Шанобливе ставлення до оточуючих вас людей, особливо в присутності дитини.
6.                       Дитина повинна обов’язково спілкуватися з однолітками, відвідувати дитячий заклад. Це забезпечить дитині можливість правильно оцінити світ, в якому вона живе.
7.                       Схвалювати за найменші успіхи.
8.                       Проявляти свою незгоду під час недопустимої поведінки дитини (б’ється, ображає тощо).
9.                       Багато часу приділяти фізичному вихованню. Тривалі прогулянки.
10.                   Постійно приділяти увагу навчанню дитини, намагатися розвивати за всіма можливими напрямками.
Одним із напрямків навчання, який дає великий поштовх для всебічного розвитку дитини є читання. Щоб заохотити дитину до читання, треба, насамперед, багато самим читати дітям, починаючи з перших днів життя. Доречи, читати треба правильною мовою, бо «безграмотна мова та погана вимова – це продукт середовища, в якій росте дитина. Середовище впливає на свідомість дітей і залишає незабутнє враження незалежно від нашої волі, і нічим його не зітерти.» (Це слова Масару Ібуки – японського інженера і підприємця, який створив новаторські концепції з виховання та навчання дітей раннього віку, автора загальновідомої книги «Після трьох вже пізно».)
Крім того, давайте дітям слухати аудиозаписи казок, класичних дитячих віршів у гарному виконанні, нехай читання стане фоном кожного дня деякий час. Повторюйте багато разів ті самі твори та додавайте нові. Читаючи дитині книжки ви допомагаєте їй усвідомити, що відкривши книгу, можна її читати, а читання несе пізнання світу. Згодом малюку захочеться наслідувати вас і виникне бажання читати самому.
            Вже більш 14 років діти моєї групи починають навчатися читанню з 2 років. З цією метою я використовую декілька методів. Перший – це «глобальне читання». Автори цієї, спочатку наукової концепції, американський нейрофізик і японський скрипаль, талановитий педагог, засновник всесвітньовідомого Інституту виховання талантів Сініті Сузукі. В 50-х роках ХХ століття, незалежно один від одного і не знаючи один одного, обидва дійшли до наступного висновку:
1.                       Маленька дитина може легко навчитися читати, рахувати, грати на скрипці, говорити іноземною мовою тощо, якщо їй надати таку можливість.
2.                       Навчання повинно мати глобальний характер, тому що дитина в природних умовах сприймає інформацію одночасно кількома органами (зоровими, слуховими, тактильними), тобто навчання відбувається в цілому, а не по частинах.
Другий – класичний звуко-буквений метод, таким методом всіх вас навчали читати.
            Пропоную і ваших дітей залучити до навчання читанню, тому, що зараз, як стверджують вчені, найкращий період їхнього дитинства для цього. Якщо протягом дошкільного дитинства ми це зробимо, тоді до школи підуть наші діти готові не тільки читати, але й розуміти прочитане. Їм буде легше вчитися, і вони будуть впевнено себе почувати.
            Якщо ж у дитини під час навчання виникатимуть проблеми, необхідно нагадувати їй про її досягнення, підбадьорювати, надихати, а не критикувати. Треба схвалювати зусилля дитини, а не її результат. Будь-яка проблема повинна перетворюватися у сприятливу можливість, і це повинно стати звичкою.
Укріплення та забезпечення нормального функціонування системи взаємодії дитини, вихователя та батьків сприяє всебічному розвитку дитини.


                                 Вечір поезії

Тема заходу:         «Багато віршиків ми знаєм,
                          добре їх розповідаєм»
Час проведення:    19.12.2015р.
Місце проведення:  6 група «Пізнайки», ДНЗ №136
Учасники:              Всі діти і батьки 6 групи «Пізнайки», ДНЗ №136
Мета:  Продовжити формувати у дітей вміння вчити напам`ять вірші, декламувати їх перед аудиторією, удосконалювати дикцію, інтонаційну виразність мови. Вчити уважно слухати інших дітей, спілкуватися один з одним. Формувати  навички спільних дій. Виховувати дружні взаємини, доброзичливе ставлення до оточуючих людей, любов і повагу до своїх батьків.
Попередня робота:  Читання дитячих віршів та обговорення їх змісту з дітьми, показ ілюстративного матеріалу, вивчення з дітьми віршів, пісень напам`ять, заохочування малят декламувати вірші в групі перед слухачами, активна участь дітей у святкових ранках, музичних виставах, розвагах тощо.
Обладнання:   Прикрашена ялинка в групі, святкові костюми для дітей, атрибути для ігор, подарунки від Святого Миколая.
Хід заходу:
1.      Привітання вихователя для дітей та батьків.
2.      Виконання дітьми пісні про Зиму.
3.      Гра- розвага «В нашій групі всі друзі».
4.      Декламування дітьми віршів.
5.      Рухлива гра-розвага «Весела естафета».
6.      Декламування дітьми віршів.
7.      Спільний танок батьків і дітей.
8.      Привітання батьків з Днем Святого Миколая для дітей.
9.      Вручення подарунків від Святого Миколая.    


                                         День Сім`ї
                      Відкритий захід для дітей та батьків 
Мета:    
Емоційно-ціннісний розвиток:     Формувати уявлення дітей про сімейні  традиції, що ім`я дитині дається за іменем тата, що родина має спільне прізвище, що кожному треба пишатися своїм родом і намагатися підтримувати добру славу про нього. Виховувати моральність, ніжне ставлення до своєї родини, любов і повагу до батьків, розуміння загальнолюдських цінностей.
Мовленнєвий розвиток:  Удосконалювати вміння складати розповіді на основі життєвих вражень про свою сім`ю (за сімейними альбомами дітей), висловлювати своє ставлення до членів родини. Удосконалювати навички творення імен за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів, вживання поширених речень, речень з однорідними членами. Поповнювати активний словник малят словами-назвами людських почуттів, міри прихильності до тієї чи іншої людини.
Пізнавальний розвиток:     Ознайомити дітей із значенням слова «рід», вислову «Українському роду нема переводу». Вчити добирати однорідні слова під час д/гри «Добери схожі слова».
Креативний розвиток:     Розмірковування дітей за темою: «Сім`я – це сім «Я»». Створення макету сім`ї за допомогою сердечок, будиночка для своєї родини з паличок для лічби.
Художньо-естетичний розвиток:     Створення макету сім`ї засобом аплікації.
 Розучування віршів про родину.
Фізичний розвиток:     Фізкультхвилинка «Скільки нас живе в квартирі?».
Обладнання: 
        Сімейні альбоми дітей, портрети матусь, рушники, палички для лічби,  паперові сердечки, клей, клейонки, пензлі, серветки.
Попередня робота:
           Виготовлення сімейних альбомів (співпраця батьків і дітей), складання розповіді за маминим портретом, вивчення віршиків про маму, вивчення пісні про бабусю.
Хід заходу:
  1. Вступне слово вихователя про значення родини в житті людини. Читання дітьми віршів про маму, співання пісні про бабусю.
  2. Розмірковування дітей за темою «Сім`я – це сім «Я»».
  3. Складання розповідей за сімейними альбомами дітей.
  4. Фізкультхвилинка «Скільки нас мешкає в квартирі».
  5. Д/гра «Як я люблю свою маму (тата, бабусю, сестричку тощо).
  6. Ознайомлення із значенням слова «рід», д/гра «Добери схожі слова».
  7. Аплікація «Макет моєї сім`ї», конструювання «Будиночок для моєї родини».
                                                                     


Комментариев нет:

Отправить комментарий